Метою вивчення навчальної дисципліни «Анатомія людини» є: формування у студентів

цілісної уяви про загальну будову тіла людини, форму, розміщення органів та їх об’єднання у

системи, навчання інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму

людини для правильного і глибокого засвоєння спеціальних дисциплін, необхідних для майбутньої

практичної роботи.

«Анатомія людини» як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на базових знаннях з навчальних дисциплін основної та старшої школи

біологічного компоненту освітньої галузі «Природознавство»;

б) забезпечує високий рівень загальної медичної підготовки;

в) надає відповідні знання, компетентності та програмні результати навчання для подальшого

засвоєння здобувачами вищої освіти профільних теоретичних і клінічних дисциплін, що є

необхідною базою у майбутній практичній діяльності медсестри.

При вивченні дисципліни «Анатомія людини» використовують наступні методи навчання:

словесні (розповідь, бесіда, пояснення); практичні (препарування); пояснювально-ілюстративні

(лекції, навчальна література, макропрепарати, відеофільми тощо); індуктивний; дедуктивний;

аналітичний.

Кращому засвоєнню навчального матеріалу сприяє використання інтерактивних технологій

колективно-групового навчання (загальне коло, мікрофон, мозковий штурм, сase-метод тощо);

технологій ситуативного моделювання (симуляція або імітація, суд prose); технологій опрацювання

дискусійних питань (визначення позиції, її відстоювання, зміна позиції, дебати, ток-шоу тощо);

елементів дистанційного навчання (сервіси MS Teams, Google Meet тощо).

У результаті вивчення дисципліни «Анатомія людини» студент повинен знати:

 загальні поняття про органи, системи органів та організму в цілому;

 топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини;

У результаті вивчення дисципліни «Анатомія людини» студент повинен вміти:

 визначати вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини;

 інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини;

 демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла

як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження;

 передбачати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини і їх мінливість під

впливом екологічних факторів.